Біоритмологію (науковий термін "хронобіологія" трохи вульгарний) часто плутають з астрологією. Спільне в них одне: за допомогою цих наук певним чином можна прогнозувати майбутнє, коригувати поведінку людини.
А в часовому відрізку їх розділяють віки. Якщо "стаж" астрології обчислюється тисячоліттями, то біоритмологія почала свій розвиток лише в кінці XIX століття. Її колискою стали Австрія та Німеччина. В науці таке трапляється дуже рідко: двоє вчених незалежно один від одного отримали однакові результати досліджень. Саме так було відкрито емоційний і фізичний біоритми людини.
Засновниками біоритмології стали психолог Герман Свобода і отоларинголог Вільгельм Фліс. Професор Віденського університету Свобода крім викладання займався приватною практикою. Аналізуючи поведінку своїх клієнтів, він зауважив, що їхні думки, ідеіі, імпульси до активних дій повторюються з певною частотою і при цьому не пов'язані з фазами Місяця. Як справжній дослідник Свобода не міг зупинитися на півдорозі і пішов далі. Він взявся аналізувати початок і розвиток хвороб,особливо періодичність серцевих та астматичних нападів. Результатом цієї роботи стало відкриття ритмічності фізичних (23 дні) та психічних (28 днів) процесів.
Доктор Вільгельм Фліс працював у Берліні. Його найбільше цікавила опірність організму людини до різних хвороб. Чому у дітей з однаковими діагнозами в певні дні є імунітет, а в інші він ослаблений? Зібравши дані про початок хвороби, її перебіг і моменті смерті, Фліс пов'язав їх з датою народження. Його розрахунки показали, що коливання імунітету можна прогнозувати за допомогою 23-денного фізичного і 28-денного емоційного біоритмів.
"Батьком" теорії "трьох біоритмів" став викладач з Інсбрука (Австрія) Фрідріх Тельчер. "Мода" на біоритми спонукала його на власні дослідження. Як і всі педагоги Тельчер знав, що здатність студентів сприймати, систематизувати і використовувати інформацію, виражати нові ідеї з часом змінюється, тобто має ритмічний характер. Зіставивши дати народження студентів з датами іспитів, заліків та їх результатами, він відкрив інтелектуальний ритм з періодом 33 дні. Успіх спонукав Фрідріха Тельчер продовжити свою роботу. Він почав досліджувати життя творчих людей: художників, письменників, композиторів. Йому вдалося знайти "пульс" людської інтуїції, натхнення, що складає 38 днів, але в теорію біоритмів він не вписався.
Все нове важко пробиває собі дорогу. З часом у теорії біоритмів з'явилися свої прихильники і противники. Дослідження тривали у Європі, США, пізніше в Японії. "Друге дихання" біоритмології дав винахід ЕОМ та більш сучасних комп'ютерів. Тільки ледарі не робили собі та знайомим таблиць біоритмів з безліччю критичних днів або величезних графіків. Декому біоритми дали можливість заробити стартовий капітал. Згодом мода на біоритми пройшла, але все в природі має властивість повторюватися. Будемо чекати їх третього пришестя!
