Як казав мій товариш після тривалої відсутності: "Ніби й недавно милися, а вже й рік пройшов!". А минув аж 41 рік від моменту мого першого знайомства з біоритмами... У лютому 1983 року в газеті "Радянська Волинь" я знайшов статтю Анатолія Заблоцького (передрук з журналу "Наука і суспільство").
Ліричний відступ №1: мене розсмішило перше речення. Для молодого покоління пояснюю: не можна вірити зарубіжній пресі, а радянській треба! І, звичайно, згадалися слова "старого" Мюллера з відомого кінофільму: "Вірити в наш час не можна нікому, іноді навіть самому собі. Мені – можна.".
Потім ми з товаришем Ігорем Морозом за досить дебільною методикою вираховували свої біоритми і малювали щось схоже на графік. З тими графіками я пішов до війська, де вони були пошматовані сержантом під час ранкового огляду. А в лютому 1987 року розпочалася епопея з "Формулою кохання"...
Каюся: я приділяв мало уваги індивідуальним біоритмам. Маю на увазі інтелектуальний, емоційний, фізичний та інтуїтивний біоритми людини. За своїми графіками я слідкував ретельно і лічені рази втрачав мінімуми, а з ними й контроль над ситуацією і внутрішнім спокоєм. Добросовісно забезпечував знайомих і незнайомих графіками і таблицями (є й такі). Цілі спортивні команди були забезпечені індивідуальними біоритмами спортсменів... Цікаві слова Григорія Суркіса при розгляді таблиць: "А что, в киевском "Динамо" этого не делают?". Але мало...
Якось вирішив побродити по просторах інтернету і вияснити стан справ в області біоритмології. Раніше нічого цікавого я там не знаходив у позитивному плані... Виявилося, що рахувати індивідуальні біоритми вчать навіть в університетах: в одному використовують методику 50-их років минулого століття, в іншому 80-их... Є навчальні посібники по біоритмології, в яких теорії "трьох біоритмів" присвячено аж... пів сторінки! А ще при роботі на поліграфі (детекторі брехні) враховують індивідуальні біоритми. Можна знайти багато гарних, сучасних програм, які рахують біоритми... Але все це робиться НЕПРАВИЛЬНО!
Не буду бити себе в груди і кричати, що я рахую біоритми так як треба. Але намагаюся. Повернемося до першоджерела: " - фізичний, триває 23 дні. Перший і останній дні циклу...". Ось така методика і останній день (23) являється першим днем наступного циклу (періоду), а "чистий" період фізичного ритму складає 22 дні!!! Теж саме маємо з емоційним (27 днів) та інтелектуальним (32 дні) ритмами. "Ось така фігня, малята!". Я не полінувався і звернувся, до людей, які мають певний науковий авторитет:
Як вчила нас марксистсько-ленінська філософія: практика є критерієм істини! А тому всім віруючим і невіруючим в біоритми пропоную прослідкувати за власними відчуттями, думками, діагнозами: максимуми відрізнити від мінімумів не так вже й складно. Вперед!
А для людей раціональних намалюю своє бачення практичного застосування теорії. Маю три варіати:
- Я знаю, що є такі біоритми, їх враховують водії, пілоти, що знижує аварійність. А ще вони впливають на сумісність у шлюбі, колективі і навіть спадковість!
- Я знаю свої біоритми і навіть іноді слідкую за ними. Особливо, коли щось не "клеїться" і на душі коти шкребуть. Виявляється, що так буває під час мінімумів і усвідомлення цього стабілізує і вирівнює ситуацію.
Ліричний відступ №2: кілька разів я "втрачав" фізичний мінімум, що призводило до душевного дискомфорту, який зникав після розуміння ситуації. Минулої осені я загубив емоційний мінімум, а це створило ситуацію, яка трапляється навіть не кожен рік і втратив кілька тисяч нервових клітин.
- Я знаю свої мінімуми і максимуми, контролюю це регулярно. Перш за все це дає змогу раціонально і ефективно використовувати свої сили і час: в позитивній фазі інтелектуального ритму на вирішення серйозних завдань потрібно менше часу і ймовірність помилок знижується. Знання своїх мінімумів дає змогу уникнути багато неприємностей і непорозумінь. Припустимо: у мене завтра фізичний мінімум і це може впливати на емоційну і розумову сфери або банально застудитися. Проблема не в мінімумах, а в наших реакціях і відчуттях світу. Як казала одна моя знайома: "В емоційний мінімум я намагаюсь навіть за хлібом не виходити, бо й там можу посваритися...". Найкращий спосіб контролю мінімумів за допомогою телефону:
Закінчити я хочу цитатою одного з засновників терії біоритмів: "У суцільному потоці субстанції людського буття існують певні природні злами, ніби вхідні ворота для нового життя, хвороби чи смерті.". Мінімуми біоритмів і є цими зламами...
